Консультації

Надані консультації
Запитай експерта

Добрий день. На роботі пішло скорочення. Моя посада належить до посад обслуговуючого персоналу закладу освіти. Виникло питання, кого звільняти: мене, при чому у мене двоє неповнолітніх дітей, чи іншу жінку, яка на даний момент уже на пенсії? Вона відмовляється мотивуючи тим, що прийшла до роботи швидше за мене. Підкажіть, будь ласка, юридично хто правий.

Відповідно до частини першої статті 42 Кодексу законів про працю України при скороченні чисельності чи штату працівників у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці переважне право на залишення на роботі надається працівникам з більш високою кваліфікацією і продуктивністю праці.

При рівних умовах продуктивності праці і кваліфікації перевага в залишенні на роботі надається:

сімейним - при наявності двох і більше утриманців;
особам, в сім'ї яких немає інших працівників з самостійним заробітком;
працівникам з тривалим безперервним стажем роботи на даному підприємстві, в установі, організації;
працівникам, які навчаються у вищих і середніх спеціальних учбових закладах без відриву від виробництва;
учасникам бойових дій, постраждалим учасникам Революції Гідності, особам з інвалідністю внаслідок війни та особам, на яких поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", а також особам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років", із числа тих, яких було піддано репресіям у формі (формах) позбавлення волі (ув’язнення) або обмеження волі чи примусового безпідставного поміщення здорової людини до психіатричного закладу за рішенням позасудового або іншого репресивного органу;
авторам винаходів, корисних моделей, промислових зразків і раціоналізаторських пропозицій;
працівникам, які дістали на цьому підприємстві, в установі, організації трудове каліцтво або професійне захворювання;
особам з числа депортованих з України, протягом п'яти років з часу повернення на постійне місце проживання до України;
працівникам з числа колишніх військовослужбовців строкової служби, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб офіцерського складу та осіб, які проходили альтернативну (невійськову) службу, - протягом двох років з дня звільнення їх зі служби.
працівникам, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат.

Перевага в залишенні на роботі може надаватися й іншим категоріям працівників, якщо це передбачено законодавством України.

Отже, саме керівник закладу освіти має зважити всі обставини і прийняти рішення щодо особи, яку буде вивільнено.

При цьому звертаємо увагу, що у разі вивільнення працівнику слід ознайомитись із нормами статті 49² Кодексу законів про працю України.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день, у зв’язку із запровадженням карантину вчителів переведено на дистанційну форму роботи, під час якої вони проводять дистанційні уроки з учнями. Чи має право керівник закладу на переведення на дистанційну форму роботи? Дякую

Щодо трудових відносин під час карантину

На керівника закладу освіти розповсюджуються загальні норми Кодексу законів про працю України.

Відповідно до частини першої статті 113 Кодексу законів про працю України час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, оплачується з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу). Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу законів про працю України на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 Кодексу законів про працю України застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників.

Щодо можливостей керівника закладу освіти працювати дистанційно

Частиною першою статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти. Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про освіту» саме керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти. Зважаючи на це, трудові відносини зі своїми працівниками здійснює керівник закладу освіти. У той же час трудові відносини з керівником закладу освіти відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про освіту» здійснює засновник закладу освіти або уповноважений ним орган (особа). Зважаючи на це, питання переведення керівника закладу освіти на дистанційну роботу перебуває у межах повноважень засновника закладу освіти або уповноваженого ним органу (особи). Про це також ідеться у частині другій статті 60 Кодексу законів про працю України.

Аналітичний центр АМУ

Доброго дня. В громаді створено методичний кабінет, який входить до складу Управління освіти громади. Після прийняття нового Закону про середню освіту постає питання, чи будуть створені методичні центри в громадах, чи територіально в районах? Як бути з людьми, які працюють на посадах методистів у діючому методичному кабінеті? Чи може засновник зберегти методичний кабінет, не створюючи методичний центр?

Відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про повну загальну середню освіту», що набув чинності 18 березня 2020 року, з метою забезпечення професійного розвитку педагогічних працівників, здійснення їх науково-методичної підтримки у системі загальної середньої освіти функціонують центри професійного розвитку педагогічних працівників. Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників затверджує Кабінет Міністрів України.

Зважаючи на це, згідно з пунктом п’ятим Прикінцевих положень Закону України «Про повну загальну середню освіту» до 1 вересня 2020 року органам місцевого самоврядування та місцевим державним адміністраціям забезпечити створення районних, міських (районних у містах) центрів професійного розвитку педагогічних працівників шляхом реорганізації науково-методичних (методичних) установ (центрів, кабінетів), крім закладів післядипломної освіти, та організувати і забезпечити відбір працівників до зазначених центрів на конкурсних засадах.

Таким чином, засновник (відповідна сільська, селищна чи міська ради) має в обов’язковому порядку здійснити реорганізацію методичного кабінету й на виконання Кодексу законів про працю України не пізніше ніж за два місяці, тобто до 1 липня 2020 року, попередити працівників методичних кабінетів про вивільнення. Звертаємо увагу, що при цьому не обмежується право цих працівників брати участь у конкурсі на посади центрів професійного розвитку педагогічних працівників, що будуть створені рішенням засновника з 1 вересня 2020 року.

Додатково інформуємо, що Положення про центр професійного розвитку педагогічних працівників буде затверджене Кабінетом Міністрів України. Наразі документ розробляється в Міністерстві освіти і науки України.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. Маю запитання стосовно проходження конкурсу на посаду керівника закладу загальної середньої освіти. Як отримати довідку про відсутність судимості, куди варто подати запит? Дякую.

Відповідно до частини п’ятої статті 39 Закону України «Про повну загальну середню освіту» для участі у конкурсі на посаду керівника закладу загальної середньої освіти подається, зокрема, довідка про відсутність судимості.

Довідка про несудимість (про відсутність судимості) — це офіційний документ, який видається Міністерством внутрішніх справ України. Довідка про несудимість свідчить про відсутність судимостей і відсутності причетності до кримінальної відповідальності (далі – Довідка). Цей документ видається громадянам України з метою подальшого пред'явлення до державних органів України та зарубіжних країн. Термін дії довідки про несудимість становить від 30 до 90 днів. Термін дії довідки про несудимість залежить від того, де буде пред'являтися дана довідка. Термін дії довідки про несудимість для пред'явлення її в зарубіжних країнах становить 90 днів.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про захист персональних даних», наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.11.2016 року № 1256 максимальний строк надання Довідки встановлено протягом 30 календарних днів з дня надходження запиту. Довідка видається станом на дату здійснення перевірки фізичної особи. Згідно з статтею 19 Закону України «Про захист персональних даних» Довідка надається безкоштовно.

Відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України від 29.12.2015 року № 1646 «Про затвердження Положення про територіальний сервісний центр МВС» видає довідки про притягнення до кримінальної відповідальності, відсутність (наявність) судимості, її зняття, погашення Територіальний сервісний центр МВС.

Щоб отримати Довідку, потрібно особисто звернутись у Територіальний сервісний центр МВС або надіслати за умови наявності електронного підпису заяву в електронному форматі (інформацію можна отримати на сайті такого центру).

Для отримання Довідки необхідна копія паспорта громадянина України та слід написати заяву за затвердженою формою. Для цього потрібно заповнити спеціальний бланк за формою ІП-1. У ньому потрібно вказати дані, які наведені нижче:

Ім'я, прізвище, по батькові. Також потрібно обов'язково вказати відомості про попередні прізвища та імена, якщо вони були. Якщо ці відомості змінювалися, то необхідно пред'явити документ, який це засвідчує.
У бланку заяви за формою ІП-1 на отримання Довідки слід вказати дату і місце народження, місце проживання і мету отримання довідки про несудимість.
Окрім того, в бланку заяви на отримання довідки про несудимість слід вказати номер контактного телефону та громадянство.
Особам, які були раніше судимі, необхідно пред'явити документ, що засвідчує поточну відсутність судимості. Це може бути рішення суду або довідка про звільнення.

Аналітичний центр АМУ

Добрий день. Підкажіть, будь ласка, як розсудити двох людей. Під час пандемії треба перевести на 0,75 ставки обслуговуючий персонал. Ставку дати людині, яка виховує трьох неповнолітніх дітей, а 0,75 жінці, яка вже отримує пенсію за віком. Тільки пенсіонерка не погоджується, мотивуючи, що вона швидше прийшла до роботи. Чи може керівник сам розподілити ставки між обслуговуючим персоналом?

Частиною першою статті 23 Закону України «Про освіту» держава гарантує академічну, організаційну, фінансову і кадрову автономію закладів освіти.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про освіту» керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово-господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Згідно з абзацом другим-третім Закону України «Про повну загальну середню освіту» фінансова автономія закладів загальної середньої освіти в частині використання бюджетних коштів передбачає самостійне здійснення витрат у межах затверджених кошторисами обсягів, зокрема на формування структури закладу загальної середньої освіти та його штатного розпису.

Зважаючи на це, саме керівник закладу здійснює розподіл ставок між персоналом. Щоб перевести особу, яка отримує пенсію за віком, на 0,75 ставки, керівник закладу освіти має застосувати норми Кодексу законів про працю України, зокрема частини третьої статті 32, в якій ідеться: «про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці».

Аналітичний центр АМУ

Доброго ранку! Потребуємо Вашого роз'яснення. 31.03.2020 року в управлінні освіти проведено в онлайн режимі засідання атестаційної комісії педагогічних працівників, за результатами якого підвищено кваліфікаційні категорії педагогічним працівникам. Чи можна застосовувати підвищення посадових окладів при оплаті дистанційної роботи під час карантину за тарифікацією або ми повинні дочекатися завершення карантину. Дуже дякуємо.

Відповідно до пункту 6.1. Типового положення про атестацію педагогічних працівників, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 06.10.2010 року № 930, у разі прийняття атестаційною комісією позитивного рішення керівник закладу або органу управління освітою протягом п'яти днів після засідання атестаційної комісії видає відповідний наказ про присвоєння кваліфікаційних категорій (встановлення тарифних розрядів), педагогічних звань. Наказ у триденний строк доводиться до відома педагогічного працівника під підпис та подається в бухгалтерію для нарахування заробітної плати (з дня прийняття відповідного рішення атестаційною комісією).

Згідно з частиною другою статті 60 Кодексу законів про працю України на час загрози поширення епідемії, пандемії та/або на час загрози військового, техногенного, природного чи іншого характеру умова про дистанційну (надомну) роботу та гнучкий режим робочого часу може встановлюватися у наказі (розпорядженні) власника або уповноваженого ним органу без обов’язкового укладення у письмовій формі трудового договору про дистанційну (надомну) роботу. При цьому відповідно до частини дев’ятої статті 60 Кодексу законів про працю України застосування гнучкого режиму робочого часу не тягне за собою змін в нормуванні, оплаті праці та не впливає на обсяг трудових прав працівників. Таким чином, норми Типового положення про атестацію педагогічних працівників мають виконуватись.

Зважаючи на це, на підставі наказу мають бути застосовані підвищені посадові оклади педагогічних працівників із 31.03.2020 року.

Аналітичний центр АМУ

Узагальненні питання від громад Хмельницької області: 1. Чи може бути уповноваженим органом управління окрема юридична особа, неприбуткова установа, створена та підзвітна виконавчому комітету та міській раді (наприклад, Фонд комунального майна міста Нетішина)? 2. Чи може уповноважений орган управління одночасно бути наділений функціями представницького органу місцевого самоврядування? Тобто, чи може міська рада делегувати повноваження іншій юридичній особі? 3. Якщо уповноважений орган управління, який є одночасно орендодавцем, здаватиме в оренду майно, чи потрібно погоджувати це з кимось «вище»? 4. Чи може бути орендарем фізична особа не підприємець? 5. Яка база даних має висвітлюватися у вільному доступі? Чи потрібно закупляти спеціальну програму для такого? Чи це все у довільній формі на сайті орендодавця тощо? 6. Чи є підставою для відмови у включенні до переліків майна така підстава як «необхідне для власних потреб»? 7. Коли затвердять новий типовий/примірний договір оренди? Як діяти, допоки він не затверджений? 8. Чи вичерпний перелік підстав для відмови в продовженні договору оренди, передбачений ст.19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»? 9. Чи обов’язково на місцевому рівні затверджувати Порядок передачі в оренду комунального майна? 10. Як на практиці реалізовується одностороннє припинення договору оренди (п.4 ст.24 Закону)? 11. Яким чином орендодавець буде передавати для балансоутримувача заяву від потенційного орендаря, яка подається через електронну торгову систему? 12. Як діяти орендодавцю, якщо балансоутримувач майна відмовляється проводити переоцінку майна, посилаючись на відсутність запланованих коштів? 13. Чи вважаються чинними діючі договори оренди на гідротехнічні споруди рибогосподарських технологічних водойм, якщо відповідно до вищевказаного закону гідротехнічні захисні споруди не можуть бути об’єктами оренди? 14. Яка процедура передачі майна в оренду, яке є власністю органів місцевого самоврядування (ОТГ, селищних та сільських рад)? 15. Чи потрібно затверджувати рішенням сесії селищної ради положення про оренду майна та порядок передачі його в оренду? 16. Хто формує переліки комунального майна та кому подають заяви на оренду (голові, на сесію чи іншим визначеним особам) і хто приймає рішення (голова одноосібно чи створювати відповідну комісію?) і чи є зразок таких переліків?

1. Уповноваженим органом управління є особа, до сфери управління якого належить балансоутримувач, та який за статутом балансоутримувача має погоджувати розпорядження майном, що є на балансі балансоутримувача (наприклад, комунального підприємства).

На практиці може виникнути ситуація, коли на неприбуткову установу, створену та підзвітну виконавчому комітету та міській раді, можуть бути покладені функції здійснювати управління балансоутримувачами.

2. На практиці може виникнути ситуація, в якій представницький орган місцевого самоврядування одночасно буде наділений функціями уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач.

3. Якщо уповноважений орган управління одночасно є орендодавцем, то погоджувати передачу в оренду майна необхідно погоджувати з кимось «вище», якщо це прямо передбачено Законом. Наприклад, майно можна передати в оренду без аукціону тільки за погодженням представницького органу місцевого самоврядування.

4. Орендарем може бути фізична особа не підприємець.

5. До 01.10.2020 року орендодавці мають розмістити у себе на сайті переліки першого та другого типу. Переліки можуть бути викладені в Excel-таблицях або у будь-якій іншій формі, але в обсязі та з інформацією, передбачених Порядком. Після 01.10.2020 року всі переліки майна будуть перенесені в електронну торгову систему (далі - ЕТС) та будуть відображені в одній базі даних.

6. Так, відповідно до ст. 7 Закону, до підстав відмови у включення майна до переліків належать обґрунтовані власні потреби уповноваженого органу управління та/або балансоутримувача.

7. Проект примірного договору оренди державного майна опублікований ФДМУ та наразі погоджується ЦОВВ. Як тільки будуть отримані всі погодження, проект буде наданий на Кабінет Міністрів України для затвердження.

8. Перелік підстав для відмови в продовженні договору оренди, передбачений ст.19 Закону вичерпний, але деталізований Порядком. Зокрема, якщо орендар не відповідає вимогам, встановленим статтею 4 Закону, договір не можу бути продовжений.

9. Затверджувати Порядок передачі в оренду комунального майна на місцевому рівні необов’язково.

10. На практиці місцеві ради приймають рішення, якими розривають такі договори в односторонньому порядку, або визнають їх припиненими в односторонньому порядку. Орендарі іноді звертаються до суду щодо оскарження таких дій, але є позитивна практика судів на користь орендодавців.

11. До 01.10.2020 року заява потенційного орендаря буде подаватися орендодавцю в паперовому вигляді. Орендодавець, в свою чергу, перенаправить її на балансоутримувача.

З 01.10.2020 року потенційні орендарі будуть подавати орендодавцю заяви через особисті кабінети в ЕТС. Орендодавець буде її роздруковувати та надсилати балансоутримувачу.

У разі виникнення технічної можливості в ЕТС, орендодавцю достатньо буде натиснути кнопку про перенаправлення заяви на балансоутримувача без її роздрукування. Для цього необхідно буде, щоб балансоутримувачі також були зареєстровані в ЕТС.

12. В такому разі, майно не буде передане в оренду.

13. Діючі договори оренди є чинними та діють до закінчення строку їх дії. У разі внесення змін до Закону щодо можливості передачі в оренду гідротехнічних споруд, орендарі зможуть продовжити такі договори.

14. Процедура передачі в оренду комунального майна детально розібрана на презентації (тут).

15. Місцевим порядком ОМС можуть врегулювати особливості оренди, які не суперечитимуть Закону та Порядку. Але якщо місцевий порядок не буде прийнятий, то ОМС можуть користуватися Законом і Порядком передачі в оренду державного та комунального майна.

16. Переліки першого та другого типу формуються шляхом їх наповнення об’єктами після прийняття рішення про включення певного об’єкта до Переліку. Тобто переліки наповнюються поступово. Прийняти рішення про включення певного об’єкту до Переліку другого типу може тільки рада.

Рішення про включення певного об’єкту до Переліку першого типу буде приймати орендодавець (орган, уповноважений органом місцевого самоврядування, або балансоутримувач – якщо здає в оренду менше 400 кв.м.).

Заява про включення об’єкту до переліку першого чи другого типу буде подаватися орендодавцю.

Сєвєродонецька міська рада Луганської області просить надати наступні роз’яснення: 1. Який алгоритм дій, порядок перевірки потенційних орендарів, зазначених у п.4 ст.4 Закону №157? Хто перевіряє і несе відповідальність за достовірність наданих даних орендарем щодо обмежень (не застосовуються санкції, не є бенефіціаром і інше..)? 2. Яким чином до 01.10.2020 здійснювати процедуру надання в оренду комунального майна? Чи можливо її здійснювати за «старим» порядком, який затверджений рішенням ради? 3. Що робити з чинними договорами оренди, термін дії яких закінчується до 01.10.2020? Чи можна їх продовжувати додатковою угодою? 4. Комісія з оскарження є єдиною в Україні? Чи при місцевих радах повинна створюватись власна? 5. Яким чином об’єкт комунального майна можна зняти з торгів? Якщо тільки за рішенням ради, то через тривалість прийняття рішення (оприлюднення 20 днів до проведення сесії ЗУ «Про доступ до публічної інформації»), це дуже складно. 6. Відповідно до п.2 ст.9 Закону 157 забороняється передавати державне та комунальне майно в безоплатне користування або позичку. Відповідно до ст.20 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» центральні та місцеві органи влади, ОМС, у межах своєї компетенції надають ветеранським організаціям фінансову підтримку, кредити, а також безоплатно надають будинки, приміщення, обладнання та інше майно, необхідне для здійснення їх статутної діяльності. Що робити з розміщенням організацій ветеранів?

1. Орендодавець перевіряє переможця аукціону на відповідність його п. 4 ст. 4 Закону після проведення аукціону та несе за це відповідальність.

Наприклад, орендодавець може перевірити чи застосовані щодо переможця санкції за рішеннями РНБУ, що введені в дію Указом Президента України. Зокрема, https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/n0007525-18.

Бенефіціарних власників переможця можна перевірити за допомогою сервісу Youcontrol, який інтегрований в ЕТС.

Також, орендодавець може використовувати інші відкриті засоби для перевірки переможця на відповідність ст. 4 Закону.

2. Проведення аукціону (опублікування оголошення про проведення аукціону, проведення аукціону, формування протоколу і підписання договору) вже технічно можливе з 01.02.2020 року. Тобто, станом на сьогодні орендодавці мають технічну можливість заводити лоти (публікувати оголошення про проведення аукціону) в систему та проводити аукціони. Проте, Порядок передачі в оренду державного та комунального майна має встановити правила заведення лотів в систему, зокрема визначення стартової орендної плати, гарантійного внеску тощо. Тому, для опублікування перших оголошень про проведення аукціонів в ЕТС необхідно дочекатися набрання чинності Порядком. Передача в оренду комунального майна за «старим» порядком забороняється.

3. Чинні договори оренди, строк дії яких закінчуватиметься до моменту набрання чинності рішення Кабінету Міністрів України про перелік підприємств, що надають соціально важливі послуги, продовжуються за правилами, що діяли до набрання чинності новим Законом. Після набрання чинності зазначеного рішенням КМУ, продовження договорів оренди буде здійснюватися на аукціоні, за результатами якого, якщо чинний орендар погодиться сплачувати орендну плату, визначену аукціоном, він підписуватиме додаткову угоду про продовження договору оренди майна.

4. Комісія з розгляду скарг та підготовки пропозицій щодо проведення аукціонів утворюється Мінекономіки. Місцеві ради не мають створювати власні комісії.

5. Орендодавець (орган, уповноважений органом місцевого самоврядування) відміняє електронний аукціон до дня його проведення у разі:

- скасування рішення про включення об’єкта оренди до Переліку першого типу;

- прийняття рішення про виключення майна з Переліку першого типу;

- зміни рішення про включення об’єкта оренди до Переліку відповідного типу, що тягне за собою необхідність відміни аукціону.

6. Договори позички та безоплатного користування, укладені до набрання чинності Законом, зберігають свою чинність, але мають бути оприлюднені на офіційних веб-сайтах балансоутримувачів та уповноважених органів управління.

Проте, нові договори позички та безоплатного користування заборонено укладати щодо державного та комунального майна, відповідно до ст. 9 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”.

Сєвєродонецька міська рада Луганської області просить надати наступні роз’яснення: Чим керуватись при визначенні об’єктів нерухомості об’єктами інженерної інфраструктури? Чи можуть вони бути об’єктами оренди?

Розглянемо детальніше, чи можуть об'єкти інженерної інфраструктури бути нерухомістю (передаватись в оренду). Відповідно до частини першої статті 181 Цивільного кодексу України, до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Режим нерухомої речі може бути поширений Законом на повітряні та морські судна, судна внутрішнього плавання, космічні об'єкти, а також інші речі, права на які підлягають державній реєстрації. Так, відповідно до частини четвертої статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв’язку, залізничні колії.

Наказом Мінрегіону №186, який вступив в дію з 15.01.2019 року, затверджено у новій редакції Інструкцію про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, (далі - Інструкція). Пунктом 1 частини ІІ «Об’єкти, що підлягають технічній інвентаризації» Інструкції визначено чіткий перелік об'єктів, що підлягають технічній інвентаризації - системи водопостачання та водовідведення в цьому переліку відсутні – тобто, не можуть ідентифікуватись і окремо бути про інвентаризовані від головної речі, яка є нерухомим майном. В даному випадку, окрім труб водопроводу і водовідведення, – це насосна станція, колодязі з пожарними гідрантами, колектори для відводу стічних вод та інше майно. Це ще раз доводить факт, що такі комунікації є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, як це зазначалось вище. Адже водопостачання – це технологічний комплекс, що функціонує як єдиний комплекс споруд для видобування, очищення і подачі води певної якості споживачам, де окремо трубопроводи становлять частини цього комплексу і не підлягають державній реєстрації. Те ж саме стосується і водовідведення.

Додатково звертаємо увагу, що наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України №190 від 27.06.2008 року затверджено Правила користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України (далі – Правила). Пунктом 1.1. Правил визначено, що саме Правила визначають порядок користування систем централізованих мереж населених пунктів України.

На думку Асоціації міст України, мережі окремо від основного майна передаватись в оренду не можуть, оскільки вони не є об’єктом оренди (не є нерухомим майном). Втім, разом з "головною річчю", яка може індентифікуватись у Державному реєстрі речових прав - передача можлива.

У п. 14 Законопроєкту № 3279-д, прийнятого ВРУ 13.04.2020р, встановлено, що з моменту установлення карантину плата за користування майном підлягає зменшенню за вимогою наймача, але зазначена норма не поширюється на договори найму майна, що належить територіальній громаді. Право орендаря вимагати зменшення орендної плати, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшиться, фактично передбачено ч. 4 ст. 762 ЦКУ. У взаємозв’язку права на зменшення орендної плати і права на звільнення від плати за користування майном, які передбачені однією нормою - частинами 4 і 6 ст. 762 ЦКУ, чи поширюється на договори найму комунального майна пункт 14 Закону України № 540-IX від 02.04.2020р щодо можливості звільнення наймача від плати за користування майном на період встановленого карантину відповідно до ч. 6 ст. 762 ЦКУ?

Так, звільнення можливе. В новій редакції (яка зявилась в інтернеті з 21 квітня 2020) пункту 14 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, які змінено Законом України №540-ІХ від 30.03.2020, в редакції Закону №533-ІХ від 13.04.2020, визначається:

« ..14. Встановити, що на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, … обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає відповідно до частини другої статті 286 Господарського кодексу України, частин четвертої та шостої статті 762 Цивільного кодексу України, також є заходи, запроваджені суб’єктами владних повноважень, якими забороняються певні види господарської діяльності з використанням орендованого майна, або заходи, якими забороняється доступ до такого майна третіх осіб..»

Тобто, за рішенням орендодавця органу місцевого самоврядування або органу, уповноваженого місцевою радою управляти майном, яке є у комунальній власності, орендар може бути звільнений від орендної плати на час дії відповідних обмежувальних карантинних заходів, запроваджених Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), обставинами, за які наймач (орендар) не відповідає.

Вертикальні вкладки

Пошукова форма