Консультації

Надані консультації
Запитай експерта

Доброго дня. Згідно листа ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ГЕОДЕЗІЇ, КАРТОГРАФІЇ ТА КАДАСТРУ "Про індексацію нормативної грошової оцінки земель за 2021 рік" Відповідно значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель і земельних ділянок за 2021 рік становить: для сільськогосподарських угідь (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги) – 1,0; для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення – 1,1. Чи є необхідність укладання нових додаткових угод до існуючих договорів оренди щодо перерахунку орендної плати з урахуванням коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки землі?

Доброго дня шановна громадо!

Відповідно до ст. 286.2. Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Також, ураховуючи Типовий договір оренди землі, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 року №220, вже враховано істотну умову (п.13) щодо необхідності перегляду розміру орендної плати у разі індексації нормативної грошової оцінки землі.

Тобто, якщо укладений договір оренди землі Вашою громадою відповідає чинному законодавству, то в укладанні додаткових угод не має потреби.

Добрий день! Мене цікавить таке питання. Я хочу розпочати будівництво не земельній приватизованій ділянці, я можу отримати адресу земельній ділянці перед початком повідомлення про будівництво? Роман

27 березня 2019 року Кабінет Міністрів України ухвалив комплексну постанову №367 "Деякі питання дерегуляції господарської діяльності".

Постанова встановила Тимчасовий порядок реалізації експериментального проекту з присвоєння адрес об’єктам будівництва та об’єктам нерухомого майна, який вступив в дію з 1 липня 2019 року.

Раніше наданням поштових адрес займались органи місцевої влади. Відсутність чіткої процедури із надання адрес часто призводить до зловживань: штучного затягування процедури та подальшого створення перепон на шляху реєстрації нових об’єктів нерухомості.

Відповідно до Порядку, рішення про присвоєння або зміну адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна приймає уповноважений орган містобудування та архітектури (уповноважений орган з присвоєння адреси).

Уповноваженим органом з присвоєння адреси може бути:

виконавчий орган сільської, селищної, міської ради — якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради;
районні в м. Києві державні адміністрації — якщо об’єкт розташований у межах території, на яку поширюються повноваження районної у м. Києві державної адміністрації;
місцева державна адміністрація — якщо об’єкт розташований у межах території, на яку не поширюються повноваження сільської, селищної, міської ради або районних у м. Києві державних адміністрацій.

Звертаємо увагу! Термін надання такого рішення про присвоєння адреси становить 5 робочих днів. Тобто, органу місцевого самоврядування потрібно заздалегідь подбати про створення такого уповноваженого органу (якщо він відсутній) для вчасного надання такої адміністративної послуги.

Прийнятим Порядком також визначається, що:

адреса об’єкта будівництва, адреса об’єкта нерухомого майна – унікальна структурована сукупність реквізитів, яка використовується для ідентифікації об’єкта та визначення місця його розташування на місцевості.
адреса об’єкта будівництва присвоюється під час надання будівельного паспорта забудови земельної ділянки або містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки.
адреса об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна не присвоюється тимчасовим спорудам, а також лінійним об’єктам інженерно-транспортної інфраструктури, перелік яких визначається Мінрегіоном.
за присвоєння адреси об’єкта будівництва, об’єкта нерухомого майна плата не стягується.
з дати прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта присвоєна відповідно до цього Порядку адреса об’єкта будівництва автоматично вважається адресою об’єкта нерухомого майна та не потребує прийняття додаткових розпорядчих документів відповідними уповноваженими органами з присвоєння адреси.

Звертаємо увагу! Якщо замовнику будівництва надано будівельний паспорт або містобудівні умови та обмеження до набрання чинності Постанови №367, такий замовник може звернутися до відповідного уповноваженого органу з присвоєння адреси із заявою про присвоєння адреси:

об’єкту будівництва (до прийняття закінченого будівництвом об’єкта в експлуатацію);
об’єкту нерухомого майна (після прийняття об’єкта в експлуатацію).

Індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, які будуються (збудовані) на земельній ділянці, право власності на яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та яким не присвоєно адресу об’єкта будівництва під час надання будівельного паспорта або містобудівних умов та обмежень у порядку, не потребують прийняття рішення про присвоєння адреси.

Адресою такого об’єкта вважається місце розташування земельної ділянки, на якій споруджено відповідний будинок згідно з документом, який посвідчує право власності на земельну ділянку.

Згідно п. 3 Розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо на земельній ділянці, право власності (користування) на яку не зареєстровано, розташований житловий будинок, інші об’єкти нерухомого майна (будівлі, споруди, лінійні об’єкти енергетичної інфраструктури), право власності на які зареєстровано, кадастровий номер на таку земельну ділянку присвоюється за заявою власників таких об’єктів на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Забороняється вимагати для присвоєння земельній ділянці кадастрового номера інші документи. Такий кадастровий номер є чинним з моменту його присвоєння. Згідно ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти житлової нерухомості - будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки. Будівлі, віднесені до житлового фонду, поділяються на такі типи: • дачний будинок - житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку. Таким чином, чинним законодавством передбачено, що ДАЧНИЙ БУДИНОК це ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК. Згідно ч. 1 ст. 118 Земельного кодексу України громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України «Про землеустрій» технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення. Чи можливо присвоювати кадастрові номери земельним ділянкам на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) під ДАЧНИМИ БУДИНКАМИ право власності на які зареєстровано в державному реєстрі прав на нерухоме майно?

Так, можливо, з урахуванням зазначених Вами норм Закону України «Про Державний земельний кадастр» та наступних норм, а саме:

Стаття 55 Закону України «Про землеустрій» визначає склад технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Встановлено, що технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) розробляється за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача.

У Вашому випадку власник дачного будинку є користувачем земельної ділянки і може бути замовником технічної документації без дозвільного рішення ради.

Також, додатково звертаємо Вашу увагу, що 28.10.2021 року набули чинності зміни до частини 9 статті 120 Земельного кодексу України (Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо єдиної правової долі земельної ділянки та розміщеного на ній об’єкта нерухомості» №1174-ІХ від 02.02.2021 року):

«…9. Якщо об’єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), інша будівля або споруда), об’єкт незавершеного будівництва розміщений на земельній ділянці державної або комунальної власності, що не перебуває у користуванні, набувач такого об’єкта нерухомого майна зобов’язаний протягом 30 днів з дня державної реєстрації права власності на такий об’єкт звернутися до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт, що належить йому на праві власності, у порядку, передбаченому статтями 118, 123 або 128 цього Кодексу.

Орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, зобов’язаний передати земельну ділянку у власність або оренду набувачу в порядку, встановленому цим Кодексом.

Пропущення строку подання клопотання, зазначеного в абзаці першому цієї частини, не може бути підставою для відмови набувачу (власнику) такого об’єкта у передачі йому у власність або користування земельної ділянки, на якій розміщений такий об’єкт. …».

Після присвоєння кадастрового номеру такій земельній ділянці, власнику дачного будинку необхідно звернутись до ради про затвердження такої документації та передачі земельної ділянки у власність або оренду.

Чи можна визначити виконавчий комітет органом приватизації селищної ради? Тоді всі рішення щодо приватизації буде приймати виконавчий комітет?

Відповідно до пунктів 30-31 статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» №280/97-ВР від 21.05.1997 року, виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності.

Також, прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення, теж визначається на пленарних засіданнях рад.

Додатково такі повноваження визначено пунктом 5 статті 7 Закону України «Про приватизацію державного та комунального майна» №2269-VIII від 18.01.2018 року, де зазначається, що повноваження органів місцевого самоврядування у сфері приватизації визначаються законами України і правовими актами органів місцевого самоврядування.

Тобто, підсумовуючи, на думку Асоціації, виконавчий комітет селищної ради може бути визначеним органом приватизації (має бути юридичною особою та мати власну печатку), готувати всі необхідні документи до приватизації та приймати інші рішення, якщо такі повноваження були визначені рішенням селищної ради за окремим положенням.

Чи відповідає дійсності той факт, що при продовженні договорів оренди майна НА АУКЦІОНІ погодження такого продовження уповноваженим органом управління не передбачено законом взагалі, а застосування ст. 6 Закону та п. 20, 21, 24 Порядку в цьому випадку є неправильным, оскільки порядок продовження договорів оренди на аукціоні регулюється ч. 1, 3, 9-11 ст. 18 Закону та п. 134, 142-144 Порядку, а порядок продовження договорів оренди без проведення аукціону регулюється ч. 1, 2-8 ст. 18 Закону та п. 134-142 Порядку? Посібник "Оренда державного та комунального майна через систему "Prozorro.Продажі" (стор. 72) та Алгоритм дій при продовженні договору оренди шляхом проведення аукціону, підготовлений DOBRE, також не містять такого етапу. Дякую.

Доброго дня шановна громадо!

Пропоную розділити запитання на частини, щоб було зрозуміліше:

У разі якщо відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача уповноважений орган управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, має надавати згоду на розпорядження майном балансоутримувача, то погодження обов'язкове!

Але за Законом та Порядком дійсно уповноважений орган управління не уповноважений на здійснення перевірки заяви потенційного орендаря щодо продовження договору у випадках, коли орендодавцем виступає балансоутримувач.

А застосування ст. 6 Закону та п. 20, 21, 24 Порядку в цьому випадку є неправильным, оскільки порядок продовження договорів оренди на аукціоні регулюється ч. 1, 3, 9-11 ст. 18 Закону та п. 134, 142-144 Порядку, а порядок продовження договорів оренди без проведення аукціону регулюється ч. 1, 2-8 ст. 18 Закону та п. 134-142 Порядку?

Посібник "Оренда державного та комунального майна через систему "Prozorro.Продажі" (стор. 72) та Алгоритм дій при продовженні договору оренди шляхом проведення аукціону, підготовлений DOBRE, також не містять такого етапу.

Асоціація міст України звертає Вашу увагу, що центральний орган виконавчої влади, який впроваджує і регулює політику у сфері розпорядження державним та комунальним майном - це Фонд державного майна України.

Посібники, що надсилаються Вам, як методична допомога, мають мати офіційне джерело походження та узгодження з таким органом.

АМУ не може коментувати правильність таких друкованих матеріалів, а керується виключно офіційними інформаційними джерелами.

https://auc.org.ua/novyna/do-uvagy-gromad-pokrokovyy-poryadok-peredachi-v-orendu-komunalnogo-mayna

Дякуємо за Ваше звернення!

З повагою

Аналітичний Центр АМУ

Які види порушень земельного законодавства вважаються адміністративним порушенням та караються штрафом? Розміри штрафів.

Відповідальність за порушення земельного законодавства визначена статтею 211 Земельного кодексу України.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення передбачена адміністративна відповідальність згідно зі статтями 52-56 за:

псування і забруднення сільськогосподарських та інших земель (громадян від 20 до 80 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, громадян - суб'єктів підприємницької діяльності - від 50 до 100);
порушення правил використання земель (громадяни 5-25 та посадові особи 15-20);
самовільне зайняття земельної ділянки (громадяни10-50 та посадові 20-100);
перекручення або приховування даних державного земельного кадастру (посадові особи 5-20 );
зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу (громадяни 10-20 та посадові 20-50);
незаконне заволодіння ґрунтовим покривом (поверхневим шаром) земель (громадяни 30-70 та посадові 30-100);
порушення строку погодження (відмови у погодженні) документації із землеустрою (посадова особа Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування 30-50);
порушення законодавства про Державний земельний кадастр (державні кадастрові реєстратори 20-50);
порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або неприведення їх у стан, придатний для використання за призначенням (громадяни 10-20 та посадові особи 15-30); непроведення рекультивації порушених земель (громадяни 5-10 та посадові особи 10-30);
порушення правил землеустрою (відхилення від затверджених в установленому порядку проектів землеустрою (громадяни 5-20 та посадові особи 5-30);
знищення межових знаків (громадяни від 5 до 10).

Який порядок переадчі земель водного фонду до комунальної власності: 1. На земельній ділянці розташоване державне майно (гідротехнічні споруди); 2. На земельній ділянці розташоване майно статутного фонду підприємства(гідротехнічні споруди);

В даному випадку необхідно спочатку переоформити майно (гідротехнічні споруди) з державної до комунальної власності.

Основні умови передачі об’єктів права державної власності у комунальну власність, передбачені Законом України від 03.03.98 р. № 147/98-ВР «Про передачу об’єктів права державної та комунальної власності» (далі – Закон №147).

За відсутності підзаконного нормативно-правого акта, який би прямо регламентував порядок передачі об’єктів з державної власності в комунальну, ОМС практикують прийняття власних локальних документів (регуляторне рішення), які визначають механізм такої передачі.

Отже, Закон № 147 регулює відносини, пов’язані з передачею об’єктів права державної власності у комунальну власність територіальних громад, сіл, селищ, міст або в їх спільну власність.

Така передача здійснюється безоплатно щодо:

Цілісних майнових комплексів підприємств, установ, організацій, їх структурних підрозділів;

Примітка. Під передачею цілісних майнових комплексів підприємств розуміють передачу всіх активів і пасивів підприємств, їх лімітів, фондів, планів фінансово-господарської діяльності тощо;

Нерухомого майна (будівель, споруд, у тому числі об’єктів незавершеного будівництва);

Примітка. Об’єкти незавершеного будівництва передаються з проектно-кошторисною документацією;

Іншого окремого індивідуально визначеного майна підприємств;
Об’єктів житлового фонду, гуртожитків та інших об’єктів соціальної інфраструктури (навчальних закладів, закладів культури (крім кінотеатрів), фізичної культури та спорту, охорони здоров’я (крім санаторіїв, профілакторіїв, будинків відпочинку та аптек), соціального забезпечення, дитячих оздоровчих таборів), які перебувають у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій або не увійшли до статутного капіталу господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), у тому числі не завершені будівництвом.

Примітка. Об’єкти соціальної інфраструктури передаються разом з майном підприємств, що обслуговували ці об’єкти, у тому числі основними фондами, ремонтно-будівельними базами, майстернями, транспортними засобами, прибиральною технікою, в частині, що визначається комісією з питань передачі об’єктів, яка здійснює передачу. Разом з житловим фондом передаються вбудовані і прибудовані приміщення, зовнішні мережі електро-, тепло-, газо-, водопостачання та водовідведення, а також будівлі, призначені для обслуговування цього фонду (бойлерні, котельні, каналізаційні та водопровідні споруди, обладнання тощо).

Відповідно до ст. 3 Закону № 147 ініціатива щодо передачі об’єктів права державної (комунальної) власності може виходити відповідно від: органів, уповноважених управляти державним майном.

Примітка. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 5 Закону України від 21.09.06 р. № 185-V «Про управління об’єктами державної власності» (далі – Закон №185).

Стосовно органів, уповноважених управляти державним майном, що згідно зі ст. 6 Закону № 185, ці органи відповідно до покладених на них завдань, ведуть облік об’єктів державної власності (що перебувають в їх управлінні), здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об’єктів. Для означених цілей створений і діє Єдиний реєстр об’єктів державної власності. Його формуванням та веденням опікується Фонд державного майна України. Відомості для формування цього реєстру в тому числі надають органи, уповноважені управляти державним майном.

Органи місцевого самоврядування є користувачами Єдиного Реєстру об’єктів державної власності (ст. 12 Закону № 185). Доступ до даних цього Реєстру здійснюється відповідно до Закону України від 13.01.11 р. № 2939-VI «Про доступ до публічної інформації», у тому числі шляхом оприлюднення у формі відкритих даних на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України.

Прийняття рішень про передачу об’єктів права державної власності у комунальну - даний етап механізму передачі визначений ст. 4 Закону № 147. Вказаною нормою, в тому числі, визначено перелік суб’єктів, які приймають рішення про передачу залежно від об’єкта передачі.

Закон № 147 уточнив умови «переходу» державного майна саме у комунальну власність. Відповідно до них передача об’єктів з державної у комунальну власність територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах здійснюється за наявності згоди відповідних сільських, селищних, міських, районних у містах рад.

Відповідно до п. 51 ч. 1 ст. 26 Закону України від 21.05.97 р. № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» надання згоди на передачу об’єктів з державної у комунальну власність належить до виключної компетенції відповідної ради. Надається вона у формі рішення, яке приймається на пленарному засіданні ради.

Погодження пропозиції про передачу об’єктів державної власності у комунальну частиною 3 ст. 4 Закону № 147 визначено, зокрема, механізм погодження пропозиції щодо передачі об’єктів з державної у комунальну власність. Він залежить від органу, який приймає рішення щодо передачі.

Чи можна землі для фермерського господарства (приватна власність) передавати в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва?

Так. Статтею 37^-1 Земельного кодексу України зазначено, що земельні ділянки сільськогосподарського призначення, призначені для ведення особистого селянського господарства, фермерського господарства, розташовані у масиві земель сільськогосподарського призначення, можуть використовуватися їх власником, землекористувачем також для ведення товарного сільськогосподарського виробництва без зміни цільового призначення таких земельних ділянок.

Стосовно набрання чинності ЗУ 1638-IX від 14.07.2021. Чи обов'язково переобирати старост і перезатверджувати положення про старосту, якщо населення старостинського округу, станом на 01.08.2021, менше 500 жителів?

Відповідь на Ваше питання, а також на інші проблемні питання щодо функціонування інституту старост міститься у Практичному посібнику АМУ "СТАРОСТИ: проблемні питання громад та роз'яснення АМУ", який доступний за посиланням: https://auc.org.ua/sites/default/files/library/pp_210_210_puls.pdf

Скажіть, яким чином правильно з місцевого бюджету територіальної громади виділити кошти на різні захворювання? Чи можна їх включити в програму "Турбота"? Якщо окрема програма то яка? Чи можемо ми це робити? Хто повинен надати кількість хворих та реальну потребу на відшкодування?

Добрий день! По суті Вашого запитання відповідаємо.

Частиною другою статті 49 Конституції України встановлено, що охорона здоров'я забезпечується державним фінансуванням відповідних соціально-економічних, медико-санітарних і оздоровчо-профілактичних програм. І відповідно до частини третьої статті 142 Конституції України держава бере участь у формуванні доходів бюджетів місцевого самоврядування, фінансово підтримує місцеве самоврядування. Витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень органів державної влади, компенсуються державою.

Згідно з Основами законодавства про охорону здоров'я кошти Державного бюджету України та місцевих бюджетів, призначені на охорону здоров’я, використовуються, зокрема, для забезпечення медичної допомоги населенню, фінансування державних цільових і місцевих програм охорони здоров’я тощо. Отже у разі потреби може бути прийнята місцева програма охорони здоров’я.

Норми законодавства передбачають можливості фінансової підтримки сфери, додаткове фінансування з місцевих бюджетів, зокрема на місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення.

Бюджетним кодексом, зокрема статтею 89 передбачено, що до видатків, що здійснюються з бюджетів сільських, селищних, міських територіальних громад належать видатки на:

оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальними закладами охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, що надають первинну медичну допомогу, та місцеві програми надання населенню медичних послуг з первинної медичної допомоги населенню;
оплату комунальних послуг та енергоносіїв комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам, для забезпечення надання медичних послуг за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;
місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, які належать відповідним територіальним громадам, місцеві програми надання населенню медичних послуг понад обсяг, передбачений програмою державних гарантій медичного обслуговування населення;
місцеві програми громадського здоров’я;

Водночас, згідно з частиною п’ятою статті 3 Закону України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення», органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції можуть фінансувати місцеві програми розвитку та підтримки комунальних закладів охорони здоров’я, зокрема, щодо оновлення матеріально-технічної бази, капітального ремонту, реконструкції, підвищення оплати праці медичних працівників (програми «місцевих стимулів»), а також місцеві програми надання населенню медичних послуг, місцеві програми громадського здоров’я та інші програми в охороні здоров’я.

Відповідно до статті 32 Закону України «Про місцеве самоврядування» до власних (самоврядних) повноважень належить, серед інших, управління закладами охорони здоров'я, які належать територіальним громадам або передані їм, організація їх матеріально-технічного та фінансового забезпечення. До виключної компетенції сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 26 зазначеного закону відноситься, серед інших, затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування.

Це означає, що у разі підготовки органом місцевого самоврядування програми соціально-економічного та культурного розвитку або цільової програми, її заходами може бути передбачена фінансова підтримка закладів охорони здоров’я за різними напрямками. Такі програми на сьогодні розроблені та затверджені в різних громадах (наприклад, у м.Києві розроблена та затверджена окрема програма - https://kmr.gov.ua/sites/default/files/899-9069.pdf).

Отже, Програма може бути складовою частиною соціальної програми громади, спрямованої серед іншого на покращання медичного обслуговування населення або окремою програмою. Ви можете внести зміни до існуючої програми.

Усі необхідні фінансово-економічні обґрунтування та розрахунки мають підготувати заклади охорони здоров’я, що обслуговують населення на території Вашої територіальної громади.

Вертикальні вкладки

Пошукова форма