Консультації
Департамент заробітної плати та умов праці Мінсоцполітики на звернення органів місцевого самоврядування щодо реалізації положень Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 р. № 100, у зв’язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 24.05.2017 № 353 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» роз’яснює (http://www.msp.gov.ua/news/13503.html):
Перелік випадків в яких обчислення середньої заробітної плати здійснюється з урахуванням положень Порядку визначено пунктом 1.
Пунктом 2 Порядку встановлено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.
У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов’язана відповідна виплата.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами) в розрахунковому періоді і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітну плату, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати (в тому числі збереження середнього заробітку), за проміжок часу до підвищення коригують на коефіцієнт їх підвищення.
Разом з тим, абзацом сьомим пункту 2 Порядку передбачено, що у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку у разі, коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати (надбавки, премії тощо) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Зміна складових заробітної плати або їх питомої ваги призводить до зміни структури заробітної плати.
Відповідно до пункту 10 Порядку у випадку підвищення тарифних ставок і посадових окладів на підприємстві відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими колективними договорами (угодами) в розрахунковому періоді і в періоді, протягом якого за працівником зберігається середній заробіток, заробітну плату, включаючи премії та інші виплати, що враховуються під час обчислення середньої заробітної плати (в тому числі збереження середнього заробітку), за проміжок часу до підвищення коригують на коефіцієнт їх підвищення.
Разом з тим, абзацом сьомим пункту 2 Порядку передбачено, що у разі зміни структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до актів законодавства період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Відповідно до абзацу восьмого пункту 2 Порядку у разі, коли зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівників органів державної влади та органів місцевого самоврядування відбулася у період, протягом якого за працівником зберігається середня заробітна плата, а також коли заробітна плата у розрахунковому періоді не зберігається, обчислення середньої заробітної плати провадиться з урахуванням виплат, передбачених працівникові згідно з умовами оплати праці, що встановлені після підвищення посадових окладів.
Згідно з статтею 2 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата складається з основної заробітної плати, додаткової заробітної плати (надбавки, премії тощо) та інших заохочувальних та компенсаційних виплат. Зміна складових заробітної плати або їх питомої ваги призводить до зміни структури заробітної плати.
Отже, з прийняттям постанови № 353 відбулася зміна структури заробітної плати з одночасним підвищенням посадових окладів працівникам органів місцевого самоврядування. Тому період до зміни структури заробітної плати виключається з розрахункового періоду.
Доброго дня. Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі" цей Закон застосовується до замовників, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 200 тисяч гривень, а робіт - 1,5 мільйона гривень. Також під час здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, вартість яких є меншою за вартість, що зазначена вище, замовники повинні дотримуватися принципів здійснення публічних закупівель, установлених цим Законом, та можуть використовувати електронну систему закупівель з метою відбору постачальника товару (товарів), надавача послуги (послуг) та виконавця робіт для укладення договору.
Оскільки статтею 17 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено,що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності, органам місцевого самоврядування може встановлювати поріг для використовувати електронну систему закупівель стосовно підпорядкованих йому комунальних підприємст, установ та організацій, який не буде суперчити частини першої статті 2 Закону України "Про публічні закупівлі".
Якихось особливих для службовців місцевого самоврядування дисциплінарних стягнень законодавством не передбачено.
Відповідно до статті 147 Кодексу законів про працю,
"За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки
один з таких заходів стягнення:
1) догана;
2) звільнення.
Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути
передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні
стягнення".
Тобто, статутом територіальної громади та/або Положенням про дисципліну, що
затверджується виконкомом, можуть бути передбачені й інші стягнення.
Якщо буде бажання такі інші стягнення запровадити, можна розглянути
доцільність запровадження тих стягнень, які передбачені чинним законом "Про
державну службу", стаття 66:
"1) зауваження;
2) догана;
3) попередження про неповну службову відповідність;
4) звільнення з посади ".
Рада або виконавчий комітет на підставі постанови 268 затверджують власні схеми посадових окладів (абз. 2 п.1). У таких схемах потрібно прирівняти начальника служби, до відповідної посади (через кому). Логічно для даного
випадку - це начальник відділу у складі виконкому (додаток 50). Назва посади фахівця з публічних закупівель повинна починатися з терміну "спеціаліст". Наприклад "спеціаліст І категорії". Посадові обов'язки можна викласти у
посадовій інструкції, а також у назві структурного підрозділу, а не у назві посади або якщо потрібно, то додати до назви посади "спеціаліст І категорії з питань публічних закупівель". У такому випадку він ітиме по додатку 50 або
рідше по 51. Посада "адміністратор сайту" може йти як посадова особа аналогічно попередній посаді, або бути прийнята за звичайним трудовим договором не по постанові 268 з назвою відповідно до класифікатора професій,
або бути прирівняна до якоїсь категорії службовців по додатку 55.
Відповідно до статті 36 Кодексу законів про працю України у разі зміни власника підприємства, а також у разі його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення, перетворення) дія трудового договору працівника продовжується. Припинення трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу можливе лише у разі скорочення чисельності або штату працівників (пункт 1 частини першої статті 40).
Таким чином, факт передачі навчального закладу від РДА до ОТГ не може бути підставою для припинення трудового договору (звільнення працівника).
Якщо після прийняття навчального закладу, ОТГ буде здійснювати упорядкування структури закладу, скорочення його чисельності або штату, то за умови дотримання порядку, передбаченого ст. 49-2 КЗпП України, звільнення працівника можливо.
У ситуації, коли після передачі закладу нічого не міняється, підстави для звільнення працівників відсутні.
Про зміну назви навчального закладу робиться відповідний запис у трудову книжку відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці, Мінюсту та Мінсоцзахисту від 29.07.1993 № 58, зареєстрованої у Мінюсті 17.08.1993 за № 110.
Так, пунктом 2.15 вказаної Інструкції передбачено:
«2.15. Якщо за час роботи працівника назва підприємства змінюється, то про це окремим порядком у графі 3 трудової книжки робиться запис: «Підприємство таке-то з такого-то числа перейменоване на таке-то», а у графі 4 проставляється підстава перейменування – наказ (розпорядження), його дата і номер.».
Процедура прийняття на роботу працівників визначається нормами КЗпП України (ст.ст. 21, 24, 25, 26, 27 тощо).
Питання продовження строкових трудових договорів регулюється статтею 391 Кодексу законів про працю України, згідно з якою після закінчення строку трудового договору, якщо трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не вимагає їх припинення, дія цього договору вважається продовженою на невизначений строк.
Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про загальну середню освіту» призначення на посаду та звільнення з посади керівника державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює відповідний орган управління освітою. Призначення на посаду та звільнення з посади заступників керівника та інших педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього навчального закладу. Призначення на посаду та звільнення з посади інших працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснює його керівник.
У випадку, якщо надалі потрібно буде призначити керівника чи педагогічного працівника загальноосвітнього навчального закладу ОТГ, а при цьому орган управління освітою не є юридичною особою, відповідне призначення здійснюється виконавчим органом селищної ОТГ, що має такий статус. Це повноваження регулюється частиною третьою статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», згідно з якою сільська, селищна, міська рада може прийняти рішення про розмежування повноважень між її виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради та сільським, селищним, міським головою в межах повноважень, наданих цим Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад. Таким органом може бути, наприклад, виконавчий комітет. Адже відповідно до частини першої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради може розглядати і вирішувати питання, віднесені цим Законом до відання виконавчих органів ради.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про відпустки» за бажанням працівника у разі його звільнення (крім звільнення за порушення трудової дисципліни) йому має бути надано невикористану відпустку з наступним звільненням. Датою звільнення в цьому разі є останній день відпустки.
Згідно з частиною першою статті 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки. Відповідно до частини третьої цієї ж статті у разі переведення працівника на роботу на інше підприємство грошова компенсація за не використані ним дні щорічних відпусток за його бажанням повинна бути перерахована на рахунок підприємства, на яке перейшов працівник.
Поряд із тим варто памʼятати, що за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
Отже, у Вашій ситуації може бути два варіанта вирішення цього питання:
- Педагогічним працівникам має бути виплачена частина грошової компенсації за невикористані відпустки районним відділом освіти, а інша частина грошової компенсації за 24 календарні дні перерахована на рахунок відділу освіти селищної ради ОТГ для забезпечення оплати відпусток педагогічних працівників зазначеної тривалості у цьому році.
- Районний відділ освіти має повністю перерахувати грошову компенсацію на рахунок відділу освіти селищної ради ОТГ для забезпечення грошової компенсації та оплати відпусток педагогічних працівників тривалістю не менше 24 календарних днів.
Аналітичний центр АМУ
Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про державну службу» «державний службовець – це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов’язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби». Отже, в органах місцевого самоврядування працюють не державці службовці, а посадові особи органів місцевого самоврядування, які виконують делеговані державою або власні повноваження.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Отже, органи місцевого самоврядування самостійно затверджують структуру виконавчих органів ради, загальну чисельність апарату ради та її виконавчих органів, виходячи із фінансових можливостей ради.
Відповідно до пункту 1.3 Примірного положення про відділ (управління) освіти виконавчого комітету міської ради, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 01.04.2003 № 192, відділ (управління) освіти фінансується за рахунок коштів місцевого бюджету. Гранична чисельність, фонд оплати праці працівників відділу (управління) та видатки на його утримання встановлюються радою за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України.
При цьому структура і штатний розпис відділу (управління) освіти складаються за рекомендаціями Міністерства освіти і науки України та затверджуються головою ОТГ за поданням завідуючого (начальника) відділу (управління) освіти.
При складанні штатних розписів згідно з вищенаведеним наказом відділу освіти варто врахувати основні функції відділу освіти, розподіливши відповідно обовʼязки між працівниками, та передбачити посаду завідувача (начальника) відділу освіти та спеціалістів. Ці працівники є посадовими особами органів місцевого самоврядування.
Окрім того, окремо як юридична особа або ж як структурна одиниця у відділі освіти може бути створений методичний кабінет відповідно до Положення про районний (міський) методичний кабінет центр, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.12.2008 № 1119. Штатний розпис методичного кабінету затверджується з урахуванням напрямів методичної роботи, передбачених цим Положенням. Працівники методичного кабінету належать до педагогічних працівників, тому вони не мають статус посадових осіб органів місцевого самоврядування.
Також статусу посадових осіб органів місцевого самоврядування не мають технічні працівники, обслуговуючий персонал відділу освіти.
Аналітичний центр АМУ
Питання Державної підсумкової атестації (далі – ДПА) регулюється Положенням про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 30.12.2014 № 1547. Відповідно до пункту 1.2. цього Положення від проходження атестації звільняються, окрім інших, «учні (вихованці) за наявності захворювань, наведених у Переліку захворювань, що можуть бути підставою для звільнення учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів від проходження державної підсумкової атестації за станом здоров’я, наведеному у додатку до Інструкції про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2013 року № 72/78, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2013 року за № 288/22820.
Таким учням (вихованцям) необхідно подати за місцем навчання такі документи:
заяву батьків (одного із батьків) або їх законних представників;
висновок лікарсько-консультативної комісії, закладу охорони здоров’я за місцем спостереження дитини».
Відповідно до пункту 6 Інструкції про звільнення від проходження державної підсумкової атестації учнів (вихованців) загальноосвітніх навчальних закладів за станом здоров’я, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Міністерства охорони здоров’я України від 01 лютого 2013 року № 72/78, «підставою для звільнення від проходження державної підсумкової атестації є рішення педагогічної ради загальноосвітнього навчального закладу, на основі якого видається наказ керівника цього навчального закладу».
Відповідно до Умов прийому на навчання до вищих навчальних закладів України в 2017 році, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 13 жовтня 2016 року №1236, для вступу на перший курс на навчання для здобуття ступеня бакалавра на основі повної загальної середньої освіти – у формі зовнішнього незалежного оцінювання, творчих конкурсів, вступних іспитів або співбесіди в передбачених цими Умовами випадках.
Спеціальні умови щодо участі у конкурсному відборі при вступі для здобуття вищої освіти на основі повної загальної середньої освіти мають, окрім інших, особи у яких є захворювання, зазначені у Переліку захворювань, що можуть бути перешкодою для проходження громадянами зовнішнього незалежного оцінювання, затвердженому наказом Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 25 лютого 2008 року № 124/95, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 07 березня 2008 року за № 189/14880.
Такі особи мають право на участь у конкурсному відборі тільки за результатами вступних іспитів або зовнішнього незалежного оцінювання 2016 або 2017 року.
Відповідно до цього наказу керівники вищих навчальних закладів I-IV рівнів акредитації мають розробити та оприлюднити програми співбесід для осіб з обмеженими фізичними можливостями (інваліди 1 і 2 груп; діти-інваліди та абітурієнтів, які мають захворювання, вказані в Переліку), для яких Український центр оцінювання якості освіти не може створити належні умови для проходження зовнішнього незалежного оцінювання навчальних досягнень.
Ці програми офіційно оприлюднюються на сайтах вищих навчальних закладів.
Аналітичний центр АМУ
