Консультації
-
у разі використання теплової енергії для централізованого опалення (теплопостачання) абонентами, житлові будинки яких обладнані будинковими та/або квартирними приладами обліку, - 0,0431 Гкал на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;
-
у разі використання природного газу для індивідуального опалення - 5,0 куб. метра природного газу на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період;
-
у разі використання електричної енергії для індивідуального опалення - 51 кВт·г на 1 кв. метр опалюваної площі на місяць в опалювальний період.
Відповідно до абзацу третього частини другої статті 3 Закону України «Про дошкільну освіту» держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної освіти в державних і комунальних дошкільних навчальних закладах у межах державних вимог до змісту, рівня й обсягу дошкільної освіти (Базового компонента дошкільної освіти) та обов'язкову дошкільну освіту дітей старшого дошкільного віку.
Відповідно до абзацу третього частини п'ятої статті 9 Закону України «Про дошкільну освіту» дитина може здобувати дошкільну освіту за бажанням батьків або осіб, які їх замінюють у сім'ї (до досягнення дитиною п'ятирічного віку).
Отже, після 5 років і до моменту вступу до початкової школи дитина має відвідувати дошкільний навчальний заклад, що зобовʼязаний надати освітні послуги на рівні Базового компонента дошкільної освіти.
Довідка: Базовий компонент дошкільної освіти затверджено наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України № 615 від 22.05.2012. У ньому зведено норми і положення, що визначають державні вимоги до рівня освіченості, розвиненості та вихованості дитини 6 (7) років; сумарний кінцевий показник набутих дитиною компетенцій перед її вступом до школи.
Аналітичний центр АМУ
Для правильного визначення статусу відділів важливо виходити з наступного співвідношення термінів «виконавчий орган ради» та «структурний підрозділ» відповідно до законів України «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про службу в органах місцевого самоврядування». Оскільки назви виконавчих органів рад та структурних підрозділів є схожими (відділи, управління), на практиці часто трапляються випадки плутанини. Тому при формуванні зовнішньої та внутрішньої структури, розробці положень виконавчих органів та структурних підрозділів важливо чітко розуміти їх відмінності і відповідно їх визначати. Звертаємо увагу, що у постанові Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268 терміни «самостійний відділ, управління» є синонімом «відділ, управління-виконавчий орган ради».
Виконавчі органи ради є органами місцевого самоврядування, що наділяються законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону; вони є юридичними особами (частина третя статті 140 Конституції України, частина перша статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Виконавчий орган ради є структурно відокремленим і не може бути частиною іншого виконавчого органу ради або апарату ради.
Абзацом одинадцятим частини першої статті 1, частиною першою статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» уточнено, що виконавчі органи рад – це органи, які відповідно до Конституції України та вказаного Закону створюються сільськими, селищними, міськими радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законами. Частина третя статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачає, що представницькі органи місцевого самоврядування, сільські, селищні, міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування діють за принципом розподілу повноважень у порядку і межах, визначених законами. Повноваження виконавчих органів сільської, селищної, міської ради визначено у главі 2 розділу ІІ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», а також у інших законах.
Відповідно до статті 11 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виконавчими органами сільських, селищних, міських рад є:
- виконавчий комітет ради;
- відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи (далі - інші виконавчі органи ради).
Виконавчий комітет ради може здійснювати всі виконавчі повноваження, що не передані радою до відання інших виконавчих органів, а також у разі створення інших виконавчих органів координувати та контролювати їх діяльність. Інші виконавчі органи ради здійснюють надані їм радою виконавчі повноваження у певній галузі, сфері, на певній території. Розмежування повноважень між виконавчим комітетом, відділами, управліннями, іншими виконавчими органами ради в межах повноважень, наданих Законом виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, здійснюється за рішенням ради відповідно до частини третьої статті 52 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні». Таке розмежування здійснюється шляхом затвердження радою положень інших виконавчих органів ради з визначенням їх самостійної компетенції (частина четверта статті 54 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Окрім структури виконавчих органів ради (зовнішньої структури) існує ще й внутрішня структура виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету. Її поява є логічною у будь-якій організації з досягненням певної кількості службовців для забезпечення керованості органу та спеціалізації службовців. Елементами внутрішньої структури виконавчих органів ради є структурні підрозділи.
Правове регулювання створення та засад діяльності структурних підрозділів здійснюється переважно регламентами рад та положеннями виконавчих органів, у яких вони створенні, а також їх власними положеннями. Структурні підрозділи входять до складу виконавчих органів ради, апарату ради та її виконавчого комітету і в межах своєї спеціалізації забезпечують здійснення відповідним органом своєї компетенції. Тобто вони не є самостійними у своїй діяльності на відміну від виконавчих органів ради.
Помітною ознакою структурного підрозділу є відображення у його назві назви виконавчого органу ради, апарату ради та її виконавчого комітету, у якому його створено. Наприклад: юридичне управління апарату виконавчого комітету міської ради, відділ доходів фінансового управління міської ради тощо. У свою чергу назва виконавчого органу містить посилання лише на власну назву відповідної ради. Наприклад: фінансове управління міської ради.
Посадові оклади посадових осіб виконавчих органів ради (у т.ч. самостійних відділів) селищної ради, що представляє інтереси об’єднаної територіальної громади визначаються відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням додатку 51 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268.
Рада та її виконавчий комітет є окремими органами місцевого самоврядування і відповідно окремими юридичними особами (частина перша статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»). Тому у разі необхідності створюється окремо апарат ради та апарат виконкому. У місцевому самоврядуванні апаратом визнаються всі посадові особи, інші працівники, які перебувають у трудових відносинах з органом місцевого самоврядування, що діє як колегіальний орган, і забезпечують його діяльність.
Якщо обсяг роботи по раді та загальна чисельність працівників по всіх органах місцевого самоврядування територіальної громади є невеликою, то для уникнення дублювання посадових обов’язків спеціалістів, спрощення діловодства та бухгалтерського обліку апарат ради зазвичай не створюється. Достатньо наявності лише апарату виконкому, на який покладено функції забезпечення діяльності ради. У даному випадку голова, секретар ради, керуючий справами, заступники голови та інші посадові особи включаються до апарату виконкому. Посадові оклади посадових осіб апарату виконавчого комітету ради, що представляє інтереси об’єднаної територіальної громади визначаються відповідним органом місцевого самоврядування з урахуванням додатку 50 постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 р. № 268.
Правовий статус посадових осіб місцевого самоврядування визначається Законом України «Про службу в органах самоврядування в Україні» (далі – Закон). Статтями 14, 15 Закону передбачено посаду - керуючий справами виконавчого апарату районної ради. Для вказаної посади не передбачено посад заступників. Законом також не передбачено можливості поєднання кількох посад в одній. Вказаний випадок суперечить класифікації посад, за якою посада керуючого справами віднесена до п’ятої категорії, а посади керівників структурних підрозділів виконавчого апарату районної ради – до шостої.
Творення складних посад вважаємо неправильним. Поєднання кількох посад (правових статусів) в одній посаді (складній посаді) призводить до руйнування логіки побудови ієрархії посад. Тому питання перерозподілу обов’язків повинно вирішуватися зміною затверджених переліків обов’язків відповідних посад (у посадових інструкціях) без зміни назв посад. Покладення обов’язків відсутнього керівника необхідно здійснювати на іншу посадову особу без зміни назви посади останньої. У останній ситуації виплачується доплата за виконання обов'язків тимчасово відсутнього керівника. Загалом питання належної винагороди за займаною посадою варто вирішувати за рахунок преміювання відповідно до особистого вкладу.
Щодо можливості створення професійної спілки освітян в ОТГ
Відповідно до статті 6 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» громадяни України мають право на основі вільного волевиявлення без будь-якого дозволу створювати профспілки, вступати до них та виходити з них на умовах і в порядку, визначених їх статутами, брати участь у роботі профспілок. Згідно з частиною першою статті 8 цього Закону з метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати обʼєднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу обʼєднань та вільно виходити з них. Отже, в обʼєднаній територіальній громаді може бути створена профспілка освітян. При цьому така профспілка матиме статус місцевого обʼєднання (згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про обʼєднання громадян» до місцевих обʼєднань належать обʼєднання, діяльність яких поширюється на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці або регіону. Територія діяльності самостійно визначається обʼєднанням громадян).
Поряд із тим зауважуємо, що відповідно до частини третьої статті 12 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» забороняється втручання державних органів, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, роботодавців, їх об'єднань у статутну діяльність профспілок, їх організацій та обʼєднань.
Щодо порядку створення професійної спілки освітян
Згідно з частиною першою статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» профспілки діють відповідно до законодавства та своїх статутів. Зауважуємо, що частина третя статті 14 цього Закону містить вимогу до змісту статуту (положення) профспілки. Звертаємо увагу, що відповідно до частини другої статті 14 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» статути (положення) профспілок приймаються зʼїздами, конференціями, установчими або загальними зборами членів профспілки відповідного рівня і не повинні суперечити законодавству України. Процедура легалізації профспілки виписана у статті 16 цього Закону. Йдеться про легалізацію шляхом повідомлення на відповідність заявленому статусу. При цьому для легалізації профспілок, обʼєднань профспілок їх засновники або керівники виборних органів подають заяви. До заяви додаються статут (положення), протокол з'їзду, конференції, установчих або загальних зборів членів профспілки з рішенням про його затвердження, відомості про виборні органи, наявність організацій профспілки у відповідних адміністративно-територіальних одиницях, про засновників обʼєднань.
Зразок статуту працівників освіти і науки знаходиться за посиланням https://www.pon.org.ua/statut/
Щодо членства у профспілці працівників освіти
Згідно з частиною першою статті 7 Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» членами профспілок можуть бути особи, які працюють на підприємстві, в установі або організації незалежно від форм власності і видів господарювання, у фізичної особи, яка використовує найману працю, особи, які забезпечують себе роботою самостійно, особи, які навчаються в навчальному закладі. Однак відповідно до статті 12 Закону України «Про обʼєднання громадян» членами громадських організацій, окрім молодіжних та дитячих, можуть бути особи, які досягли 14 років. Вік членів молодіжних та дитячих громадських організацій визначається їх статутами в межах, встановлених законами України. Громадські організації можуть не мати фіксованого індивідуального членства. У діяльності громадських організацій у випадках, передбачених їх статутами, можуть брати участь колективні члени.
При цьому варто зауважити, що відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про обʼєднання громадян» ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке обʼєднання громадян.
Аналітичний центр АМУ
